ЩО ТАКЕ ДИЛЕМА В’ЯЗНІВ?
Дилема в’язнів — це класична модель з теорії ігор, що ілюструє ситуацію, де двоє гравців (у класичному прикладі — злочинців) потрапляють у дилему: зрадити один одного чи мовчати?
Приклад:
| Зрадити (Гравець B) | Мовчати (Гравець B) | |
|---|---|---|
| Зрадити (A) | 5 років / 5 років | 0 років / 10 років |
| Мовчати (A) | 10 років / 0 років | 2 роки / 2 роки |
Оптимальним рішенням для системи було б співробітництво (мовчання), але у погоні за вигодою кожен обирає зраду.
ХТО ЇЇ ВИГАДАВ?
Модель була запропонована в 1950-х роках математиками Мерілом Флодом та Мелвіном Дрешером, які працювали в дослідницькій організації RAND Corporation у США. Вони вивчали поведінку людей у конфліктних ситуаціях, намагаючись змоделювати, як люди приймають рішення в умовах конкуренції та невизначеності.
Формальну математичну інтерпретацію і назву «дилема в’язнів» дав Альберт Такер — професор з Принстонського університету. Саме він запропонував уявний приклад із ув’язненими, щоб зробити абстрактну модель більш зрозумілою для широкої аудиторії.
Цей приклад швидко став класикою в теорії ігор та поведінковій економіці.
ДЕ ВОНА ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ?
- Економіка: конкуренція між фірмами, загроза картельних угод.
Наприклад, дві великі компанії можуть домовитись не знижувати ціни, але одна з них порушує домовленість, щоб отримати більшу частку ринку. - Політика: озброєний конфлікт, дипломатія.
Наприклад, дві держави мають вибір: роззброїтися чи посилити озброєння. Якщо обидві роззброюються — безпека зростає. Якщо одна роззброїться, а інша — ні, перша опиниться у небезпеці. - Екологія: забруднення середовища, вирубка лісів.
Компанії можуть скорочувати викиди або ігнорувати екологічні норми. Якщо всі співпрацюють — довкілля виграє. Якщо хтось ігнорує — отримає вигоду, а інші зазнають збитків. - Соціологія та психологія: співробітництво у суспільстві, довіра між людьми.
Наприклад, у групі людей кожен може допомагати іншим або діяти егоїстично. Допомога приносить користь усім, але зловживання довірою шкодить групі.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?
Ситуація дилеми в’язнів демонструє, що в реальному житті раціональні гравці можуть обрати стратегію, що веде до гіршого результату для усіх.
Розуміння цієї моделі допомагає прогнозувати ситуації, де потрібно співпрацювати заради спільного блага.
Причина: Кожен учасник намагається мінімізувати свої ризики та максимізувати вигоду, навіть якщо це шкодить спільній меті.
Наслідки: Зниження рівня довіри, неефективність у командній роботі, знищення ресурсів, ескалація конфліктів.
Реальні приклади результатів:
- Держави накопичують зброю замість роззброєння — це призводить до гонки озброєнь.
- Компанії починають цінові війни — і втрачають прибуток, навіть якщо могли співіснувати у стабільному ринку.
- Люди у суспільстві бояться допомагати одне одному, побоюючись, що їх використають — і замість добробуту маємо ізольовані групи.
Це показує, наскільки важливими є домовленості, довіра і механізми контролю або мотивації до співпраці — як у державах, так і між людьми щодня.
ПРИКЛАДИ З ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ
- Конкуренція між магазинами: Два супермаркети можуть домовитись не знижувати ціни. Але якщо один знизить ціни, щоб привабити клієнтів, другий програє. У результаті обидва починають демпінгувати і втрачають прибуток.
- Групова робота студентів: Двоє студентів мають підготувати спільний проєкт. Якщо обидва працюють, отримують найвищу оцінку. Якщо один не працює, а інший виконує всю роботу — лінивий отримує вигоду. Але якщо обидва не працюють — провал.
- Сусіди по під’їзду: Двоє сусідів можуть прибирати спільну територію. Якщо обидва прибирають — усім добре. Якщо один ухиляється, а інший прибирає — вигода лише одному. Якщо обидва ухиляються — у під’їзді брудно.
Ці приклади підкреслюють, що дилема в’язнів — це не лише про злочинців, а й про щоденні рішення, де співпраця вигідна всім, але не гарантована.
🚀Долучайтесь до нашої спільноти Telegram:
🚀Долучайтесь до нашої спільноти FaceBook:
🚀Долучайтесь до нашої спільноти Twiter X: